ВПН – 2001 відповідає на Ваші запитання

Кількість та склад домогосподарств

Програмою Першого Всеукраїнського перепису населення вперше в історії переписів на території України передбачалось отримання інформації щодо чисельності та складу домогосподарств. У попередні переписи населення замість поняття “домогосподарство” використовувалося поняття “сім’я”. Перехід від ”сім’ї” до “домогосподарства” здійснений для можливості міжнародних зіставлень за демографічними та соціально-економічними показниками.

Домогосподарства враховувались двох типів: індивідуальні та колективні. Згідно з рекомендаціями ООН для переписів населення, поняття індивідуальне домогосподарство ґрунтується на побутовому укладі, в рамках якого окремі особи або їх групи забезпечують себе всім необхідним для життя, у першу чергу – харчуванням. Індивідуальні домогосподарства можуть складатися з однієї або кількох осіб, що проживають сумісно, об’єднують повністю або частково свої доходи й ведуть спільне господарство. На відміну від сім’ї, відносні спорідненості або свояцтва між членами одного індивідуального домогосподарства не обов’язкові. Останні можуть об’єднувати, крім родичів, ще й прислугу, пожильців та інших неродичів. Особи, об’єднані в індивідуальні домогосподарства, можуть проживати в одно - або багатоквартирних будинках, проживати в одному житловому приміщенні або його частині, службових квартирах у будівлях установ, номерах у готелях, палатках у таборах або взагалі не мати житла. Наприклад, до індивідуальних домогосподарств, згідно програми перепису, зараховувались і безпритульні; як окремі самостійні індивідуальні домогосподарства переписувалися особи, які у той час постійно проживали у гуртожитках, пансіонатах та інших подібних установах.

Колективні домогосподарства – в’язниці, казарми, дитячі будинки, будинки дитини, школи-інтернати для дітей-сирот, будинки-інтернати для осіб похилого віку та інвалідів, лікарні для хронічно хворих, монастирі та інші подібні заклади, тобто спеціалізовані інституційні установи, що призначені для колективного проживання.

В області нараховувалося 477,3 тис. домогосподарств, з кількістю 1млн. 262,9 тис. членів, з них у міських поселеннях 319,6 тис. домогосподарств, або 67,0% від загальної кількості, у сільській місцевості – 157,7 тис., або 33,0%, у яких відповідно мешкало 835,0 тис. та 427,9 тис. осіб.

Із загальної кількості домогосподарств 475,9 тис. (99,7%) складали індивідуальні, у яких нарахувалося 1246,8 тис. членів.

Кількість індивідуальних домогосподарств в міських поселеннях становила 318,9 тис. (в них 824,2 тис. членів ), в сільській місцевості – 156,9 тис. (422,6 тис. членів).

Колективних домогосподарств в області 1,4 тис., в яких нарахована 16,1 тис. членів, у тому числі – 13,7 тис. чоловіків та 2,4 тис. жінок.

Всі індивідуальні домогосподарства, в залежності від кількості в них осіб, розподілились наступним чином: з однієї особи – 111,1 тис., з двох осіб – 133,4 тис., з трьох осіб – 114,3 тис., з чотирьох осіб – 78,1 тис., з п’яти осіб – 26,4 тис., з шести – 8,9 тис., з семи осіб – 2,4 тис., з восьми осіб – 0,8, з дев’яти осіб – 0,3 тис. Кількість домогосподарств, які складалися з 10 і більше осіб – 218 (в них всього членів – 2358).

Середній розмір домогосподарства, включаючи домогосподарства, які складалися з однієї особи, по області становив 2,6 особи; у міських поселеннях – 2,6 особи; у сільській місцевості – 2,7 особи.

Середній розмір домогосподарства без домогосподарств, які складалися з однієї особи, в цілому по області становив 3,1 особи, в міських поселеннях – 3,1 особи; в сільській місцевості – 3,2 особи.

У 1979 та 1989 роках середній розмір сім’ї становив 3,2 особи. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року середній розмір домогосподарства зменшився до 3,1 особи (без урахування домогосподарств, які складаються з однієї особи).

У 1979 році у Миколаївській області нараховувалось 80,1 тис. сімей, члени яких належали до різних національностей (23,1 % від усіх індівідуальних домогосподарств) За даними перепису населення 1989 року таких сімей було 103,5 тис. (27,7%), а перепис населення 2001 року визначив зменшення кількості таких домогосподарств до 86,7 тис. (23,8%, без урахування домогосподарств, які складаються з однієї особи).

В цілому по області кількість домогосподарств, в яких немає зайнятих членів, становила 190,0 тис., або 39,9% від загальної кількості індивідуальних домогосподарств; у міських поселеннях відповідно – 120,3 тис., або 37,7%, у сільській місцевості – 69,7 тис., або 44,4%. Тобто у міських поселеннях частка домогосподарств, в яких немає зайнятих членів, на 6,7 відсоткових пункти менше, ніж у сільській місцевості.

Кількість домогосподарств (без урахування одноосібних домогосподарств), в яких немає зайнятих членів, становила 103,9 тис., або 28,5% від загальної кількості індивідуальних домогосподарств; у міських поселеннях відповідно – 39,7 тис., або 26,4%, у сільській місцевості – 104,0 тис., або 32,7%. Тобто у міських поселеннях – у кожному четвертому, а у сільській місцевості – у кожному третьому домогосподартсві не було зайнятих членів.

Середня кількість утриманців в одному домогосподарстві становила 0,9 особи серед усіх індивідуальних домогосподарств, 1,1 – серед домогосподарств, в яких є зайняті члени, 0,5 – серед домогосподарств, в яких немає зайнятих членів.

Найбільша середня кількість утриманців в одному домогосподарстві серед усіх індивідуальних домогосподарств у м. Южноукраїнську, Жовтневому та Новобузькому районах – по 1,0 особі, а найменша – по 0,7 особи – у Кривоозерському та Первомайському районах.

Якщо за даними Перепису населення 1989 року кількість індивідуальних домогосподарств в області, які мали дітей у віці до 18 років, складала 217,4 тис.(58,1% від усіх індивідуальних домогосподартв), то за даними Перепису 2001 року таких домогосподарств – 190,1 тис.(40,0%). За міжпереписний період кількість домогосподарств з дітьми до 18 років зменшилась на 12,6%, а їх питома вага у загальній кількості дмогосподарств – на 18,1 відсоткових пункти.

Всього по області налічувалось домогосподарств:

з 3 дітьми – 7499 (3,9% від усіх індивідуальних домогосподарств, які мають дітей у віці

до 18 років);

з 4 дітьми –1626 (0,9%);

з 5 і більше дітьми –763 (0,4%).

Серед усіх індивідуальних домогосподарств (які мають дітей у віці до 18 років) найбільша частка домогосподарств, які мали 5 і більше дітей, у Братському, Врадіївському та Очаківському районах (по 1,2%).

Серед усіх 364,8 тис. індивідуальних домогосподарств (без урахування одинаків) в області домогосподарств,

які складалися тільки з матері з дітьми – 45,8 тис.(12,6 %),

які складалися тільки з батька з дітьми – 4,4 тис.(1,2%).

Як що у 1979 році домогосподарств, які складалися з дітей та одним з батьків було 35,2 тис. (10,1% від усіх індивідуальних домогосподарств без урахування одинаків), у 1989 році відповідно – 40,3 тис. (10,7%), то у 2001 році –50,2 тис.(13,8%). Тобто їх кількість, як і питома вага у загальній кількості, – збільшується.

Домогосподарств, які складалися з однієї особи – 111,1 тис., що становило 23,3 % від усіх індівідуальних домогосподарств.